Чорногірський хребет
Хоч раз у житті вам треба побувати на Чорногірському хребті
Чорногірський масив є найвищим гірським куточком Українських Карпат, який розпростерся приблизно на 40 кілометрів між річками Чорна Тиса та Чорний Черемош.
Це місце суцільних рекордів, де розташовані всі найвищі гори країни, високогірні озера, водоспади та унікальні споруди. Сюди варто вирушити, щоб відчути пахощі альпійського різнотрав'я, побачити червоне цвітіння рододендрону, роздивитися гори сусідньої Румунії та поєднати гірський похід із знайомством із гуцульською культурою та кухнею. Почати це знайомство можна з маршруту «Пізнай Ясіня», а далі вирушати в гори з Ясіні, Квасів чи Лазещини.
Двотисячники та відомі вершини
Говерла (2061 м) – найвища та найпопулярніша точка України з панорамою аж до Румунії.
Бребенескул (2038 м) – кулеподібна вершина із сакральними переказами.
Піп Іван Чорногірський (2028 м) – гора з обсерваторією, що отримала назву через вітер, який «попіває» між скелями.
Петрос (2020 м) – менш людний двотисячник, проте не менш цікавий.
Гутин Томнатик (2016 м) – сувора вершина з альпійськими луками та морозами.
Ребра (2001 м) – гора з крутими північними схилами, схожа на зголоднілого велетня.
Менчул (1998 / 2000,5 м) – піднята зусиллями людей вершина.
Туркул (1933 м) – похила гора, зручна для початківців.
Брескул (1911 м) – вершина, чия назва означає «набряклий» або «світанок».
Смотрич (1898 м) – гора, що розташована на 1,5 км відгорожено від головного пасма.
Дземброня (1877 м) – фотогенічна пірамідальна вершина.
Вухатий Камінь (1864 м) – видовищна гора із химерними скелями.
Шпиці (1863 м) – гострі скельні ряди.
Данціж (1850 м) – проміжна вершина, розташована поруч із Туркулом.
Пожижевська (1822 м) – сусіда метеостанції та гірського озера.
Звідки почати мандрівку: Кваси, Ясіня, Лазещина
Для початку сходження на Чорногірський хребет можна обрати одне з цих селищ біля підніжжя. Це і зручні стартові точки для виходу в гори, і чудова можливість повноцінно зануритися в історію, культуру та побут місцевостей.
Кваси – локація, відома багатьма джерелами мінеральної води, крафтовою пивоварнею, сироварнею та традиціями виготовлення ліжників.
Ясіня – гірське селище з краєзнавчим музеєм, давньою історією та мережею стежок, що ведуть на вершини й полонини хребта.
Лазещина – село зі старовинними церквами та фестивалем «Гуцульська ріпа», звідки відкривається шлях до притулку «Козьмещик».
Цікавий факт! Хребет пролягає в межах Закарпатської та Івано-Франківської областей. У період між 1919 та 1939 роками вздовж цього пасма проходив державний кордон між Чехословаччиною та Польщею. Свідченнями тих часів залишаються давні прикордонні стовпчики разом із залишками фортифікацій. Перший пішохідний маршрут тут проклали ще 1880 року. Сучасна північна частина масиву охороняється як частина Карпатського біосферного заповідника.
Скелі, обсерваторія та лавинна станція
Найбільш вражають унікальні споруди та витвори природи. На вершині Піп Іван Чорногірський стоїть «Біл ий слон» – колишня польсько-українська обсерваторія 1938 року, що є найвищою населеною будівлею в Україні, де нині працюють рятувальники. Свою назву вона отримала через зимовий лід та сніг, що роблять її схожою на велетенську тварину. Під Пожижевською працює найвища сніголавинна метеостанція, яка також є найвологішим та найвітрянішим місцем країни. На горі Вухатий Камінь скелі нагадують вухо, а Шпиці дивують кам'яними виступами висотою від 15 до 50 метрів.
Що ще подивитися: високогірні озера, водоспади й полонини
Льодовикові кари північних схилів утворили мальовничі водойми. Озеро Бребенескул розташоване на позначці 1801 метр і є найвищим в Україні. Поруч є озеро Несамовите (1750 м), дещо нижче лежать Верхнє (1628 м), Брескул (1750 м) із рідкісними тритонами та Марічейка (1510 м). Серед водоспадів виділяється Прутський, що має 6 каскадів загальною висотою 80 метрів, а також каскад Дзембронських водоспадів. На полонині Смотрич можна скуштувати страву географічного значення – гуцульську бриндзю, а також вурду.
Унікальна природа та рослинність
Схили пасма вкриті буковими та смерековими лісами. Вище 1600 метрів ростуть ялівець, вільха зелена та сосна гірська, а на самих верхівках простягаються полонини. Загалом тут росте понад 700 видів рослин, серед яких понад 30 занесені до Червоної книги України. На шляхах зустрічаються червоні килими рододендрону, сосна кедрова, шафран Гейфеля, арніка гірська, тирлич, жовтозілля карпатське та ломикамінь моховидний.
Кисень височин та краса гірських просторів чекають на нові кроки мандрівників!