Ясіня - гуцульська столиця в долині двох річок
Селище Ясіня лежить між Свидовецьким і Чорногорським хребтами, за кілька кілометрів від Драгобрата. Тут колись діяла окрема держава, а один ясен дав назву цілому селу.
Точка на карті
Селище розкинулося там, де зливаються Чорна Тиса і Лазещина, за 40 кілометрів від географічного центру Європи. Тут живе трохи більше дев’яти тисяч людей.
Легенда говорить
За легендою, вівчар Іван Струк ішов з отарою через гори, коли раптом почався сильний буревій. Отару довелося залишити у кошарі з ясена. Навесні Іван Струк повернувся і дуже здивувався, коли побачив, що вівці були живі, неушкоджені та ще й з приплодом.
Так вівчар оселився тут і це місце отримало свою назву - Ясіня. Кажуть, пень найбільшого дерева був таким широким, що навколо нього сіло б дванадцятеро людей.
Ясен і сьогодні прикрашає герб селища.
Цікавий факт! Перша письмова згадка назви селища датується 1555 роком. До того ж Ясіня мали першу історичну угорську назву Керешмезе, що в буквальному перекладі означає “поле, поросле ясеном”.
Церква, яку знає весь світ
Вдячний Іван Струк збудував на цьому місці церкву, тому її називають Струківською. Нинішня церква Вознесіння Господнього датується 1824 роком, а дзвіниця біля неї ще старша, 1813 року. Смерекова дзвіниця сягає 11 метрів. У 2013 році церкву внесли до списку світової спадщини ЮНЕСКО разом з іншими дерев’яними храмами Карпат.
Як селище пов’язане з легендарним ватажком опришків Олексою Довбушем?
У 1744 і 1745 роках через перевал до Ясіня перебігали опришки Олекси Довбуша, щоб перезимувати. Найчастіше вони зупинялися у Стебному. У 1750 році ватажок збудував каплицю, яка збереглась до сьогодні. Ще раніше, у 1717 році, ясінці відбили напад кримських татар і гнали їх до самого перевалу. Відтоді його називають Татарським.
Цікавий факт! Є й місцева говірка про те, як діяли опришки: у Ясінях гроші забирали, у Рахові рахували, а в Діловому ділили. Кажуть, назви цих трьох селищ склалися саме так не випадково.
Держава, яка проіснувала кілька місяців
Після розпаду Австро-Угорщини у листопаді 1918 року на віче в Ясінях обрали Українську Народну Раду, яку очолив Степан Клочурак. У січні 1919 року до селища прибуло понад 600 угорських військових. Сорок два ясінці прийшли на вокзал під виглядом колядників і роззброїли весь гарнізон. Наступного дня проголосили Гуцульську Республіку. Її військо рушило на Кваси, Рахів і Бичків, дійшло аж до Сигота, де зазнало поразки. У червні 1919 року в селище увійшли румунські війська, і республіка припинила своє існування.
Туристична фішка регіону
Сьогодні в Ясінях популярне купання в гуцульському чані - це популярна оздоровча процедура та головна туристична фішка регіону, розташованого неподалік від Драгобрата та Буковеля.
У селищі є дві траси з бугельними підйомниками для гірськолижників, на горі Костирівка та в урочищі Млаки.
Влітку варто поїхати до водоспаду Труфанець (36 м), найвищого в Закарпатті.
У присілку Стебний можна побачити гуцульську гражду - закритий оборонний двір, який є яскравим зразком традиційного народного житла карпатських горян.
Також від Ясіня починаються маршрути на Говерлу і Петрос.
Тож беріть усе найнеобхідніше та вирушайте у подорож, бо в Ясінях майже кожен куточок має свою захопливу історію.



