Метеорит Боркут

Метеорит Боркут: космічний слід у Квасах

13 жовтня 1852 року о 15:00 у селі Кваси приземлився метеорит вагою близько 7 кілограмів. Того дня спокій гірського села розірвав гучний звук, що нагадував гарматний постріл. Падіння цього космічного тіла відкрило нову сторінку в історії Закарпаття. 

Падіння та властивості небесного гостя

Небесний камінь впав усього за 50 метрів від річки Чорна Тиса, просто на подвір’я місцевого жителя Іштвана Шедорека. За формою він нагадував чотиристоронню піраміду заввишки близько 25 сантиметрів. Структура каменю була доволі пухкою, а детальний хімічний аналіз згодом показав, що до його складу входять залізо, нікель, олово, мідь та фосфор. Збережені уламки цього унікального природного об'єкта досі вважаються цінними зразками для дослідження складу космічних тіл.

Звідки походить назва «Боркут»?

Офіційну назву «Боркут» метеорит отримав на честь тогочасного найменування самого села Кваси. Це слово має тюркське коріння й означає гірського мисливського птаха беркута, якого давні мисливці брали із собою на лови. Водночас у місцеві гуцульські говірки це найменування природно увійшло як позначення джерел із кислуватою, «квасною» мінеральною водою, якою завжди славилася ця гірська місцевість.

Кара небесна чи наукове диво?

У середині XIX століття падіння метеориту викликало серед селян справжній жах. Господар подвір’я сприйняв цю подію як вияв потойбічних сил або сувору кару за гріхи, тому прагнув якнайшвидше віддати знахідку подалі від власного дому. Ситуацію врегулював старший лісничий, який, як представник офіційної влади, переконав господаря передати камінь, а його родич – відставний армійський офіцер і любитель астрономії – детально дослідив та зберіг небесне тіло.

Що відбувається на місці падіння зараз?

Сьогодні місце приземлення метеорита розташоване неподалік набережної Чорної Тиси та відомого санаторію «Гірська Тиса». Поруч із цим місцем із землі б’є цілюще джерело з мінеральною водою, яку вважають справжнім секретом міцного здоров’я та довголіття. Для гостей села сюди облаштовано простий і цікавий пішохідний маршрут тривалістю до години з зручним переходом через місток, де можна насолодитися гірською природою та скуштувати квасну воду безпосередньо з джерела. Цей кільцевий маршрут завдовжки 1,85 км від ресторації «Бокораш» напрацювала громадська організація «Кваси.Наповнюйся»; також додали його на сайті проєкту «Пізнай Ясіня» разом з іншими маршрутами Квасів і Ясіня, тож це гарна нагода для відпочинку в Карпатах без поспіху. 

Де зараз зберігаються уламки?

Згодом науковці розділили квасівський камінь на фрагменти різної ваги, які опинилися в лабораторіях і музеях по всьому світу. Найбільша його частина вагою 3 кілограми 202 грами зберігається в університеті німецького міста Тюбінген. Інші уламки перебувають у Національно-історичних музеях Будапешта (190 г) та Відня (115 г), Гарвардському університеті (115 г), а також у наукових центрах Берліна, Чикаго, Нью-Йорка, Лос-Анджелеса, Калькутти та навіть у Ватикані. 

Після прогулянки можна піднятися вище: з Квасів і Ясіня ведуть кілька маршрутів на Петрос, до Говерли веде шлях від урочища Козьменщик, а від Струківської церкви в Ясінях стартує маршрут на Драгобрат. А якщо їхатимете в бік Ясіня , не минайте водоспад Труфанець між Ясінями та Квасами.